- прокурити
- —————————————————————————————прокури́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прокурити — див. прокурювати … Український тлумачний словник
прокурений — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до прокурити. 2) у знач. прикм. Який прокурився, просякнув димом. || розм. Хрипкий (про голос того, хто багато курить). || розм. Жовтий від тютюнового диму. II а, е, рідко. Вкритий пилом, курявою … Український тлумачний словник
топити — I (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубі тощо), протоплювати, протопити, витоплювати, витопити; палити (перев. зі сл. у печі , у грубі й под.); прокурювати, прокурити (трохи нагрівати) II (метал, скло тощо; нагріваючи, робити м яким,… … Словник синонімів української мови